Міністерство освіти і науки України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра експлуатації гідромеліоративних систем. Контрольно-розрахункова робота з дисципліни: "ОСНОВИ ПРОМИСЛОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ" Зміст І. Теоретичні завдання: 1.1 Виготовлення виробів литтям ст. 3-5; 1.2 Луги ст.6; 1.3 Особливості оформлення комплектів документів на одиничні технологічні процеси ст. 7-8. ІІ. Практичні завдання: 2.1 Тема 1: Розрахунок матеріального балансу технологічних процесів ст. 9-10; 2.2 Тема 2: Економічна ефективність технологічних процесів ст. 11-12; 2.3 Тема 3: Визначення коефіцієнта використання матеріалів ст. 13-14. ІІІ. Список використаної літератури ст. 15. Тереотичні завдання 1. Виготовлення виробів литтям. Загальні відомості про виготовлення виробів литтям Лиття - один з найдавніших і найпоширеніших способів виготовлення виробів і заготівок для деталей машин і механізмів. Литтям називають виготовлення заготівок для виробів заповненням, наперед виготовлених ливарних форм, розплавленим металом, сплавом або іншим конструкційним матеріалом. Після кристалізації й охолодження металу або сплаву виріб витягують з форми та передають на механічне оброблення. Відливками називають вироби, виготовленні литтям. Ливарні форми можуть бути разовими та багаторазовими. Разові форми використовують лише один раз; для звільнення відливка від форми останню руйнують. Багаторазові форми використовують сотні й тисячі разів; відливки витягають з форми витрушуванням або виштовхуванням. Перші вироби, отримані литтям, належать до ІІІ-ІІ тис. до н. е. Спочатку вироби виливали з бронзи, потім із чавуну. Значного розвитку чавунне лиття набуло в ХІІІ-ХІУ ст. Деталі, вилиті зі сталі, отримали лише в XIX ст., з алюмінієвих і магнієвих сплавів - кілька десятків років тому. Тепер виливають відливки з нержавіючих і жароміцних сталей, магнітних та інших сплавів з особливими властивостями, Найдавнішим виробом, отриманим литтям, який маємо в Україні, дзвін. Його відлито у 1341 р. Тепер він знаходиться на дзвіниці Свято-Юрського собору у Львові. Маса цього дзвону становить 415 кг. Галузь машинобудування, яка займається виготовленням виробів литтям, називають ливарним виробництвом. Жодна галузь машино - та приладобудування не обходиться без деталей, виготовлених литтям. Частка деталей, виготовлених литтям, у машинах становить близько 50%, а у верстатах - близько 80%. Литтям виготовляють блоки циліндрів і поршні двигунів внутрішнього згоряння, лопаті газових турбін тощо. Найбільшу кількість відливків - близько 70% загальної маси - виливають із сірого чавуну, далі йдуть сталеві відливки, відливки з мідних, алюмінієвих та інших сплавів. Ливарні сплави та їх властивості Чисті метали мають незначні ливарні властивості, тому з них не виготовляють відливків. Із сплавів для виготовлення відливків використовують лише ті, які мають добрі ливарні властивості. Ливарними сплавами називають ті сплави, які мають добрі ливарні властивості. До них належать чавуни, сталі, бронзи, сілюміни тощо. Найважливіші ливарні властивості сплавів - текучість розплаву, усадка, ліквація, температура плавлення. Текучістю називають здатність розплаву швидко заповнювати порожнину ливарної форми. Текучість сплавів залежить від температури нагрівання: з підвищенням температури текучість розплавів зростає. У процесі виготовлення відливків використовують сплави з оптимальною економічно вигідною температурою плавлення. Усадкою називають властивість розплавів зменшувати свій об'єм при охолодженні від температури заливання до кімнатної. Усадка залежить від хімічного складу сплаву, температури заливання розплаву та інших чинників. Розрізняють усадку об'ємну та лінійну. Ліквацією (від лат. “liquatio" - розтоплення, розплавлення) називають неоднорідність хімічного складу сплаву в різних частинах відливка після кристалізації й охолодження до кімнатної температури. Ліквація залежить від хімічного складу спл...